Ев. Мф. 17

1. Коли минуло шість днів, Ісус взяв Петра, Якова та Івана, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2. І перемінився перед ними, і засяяло Його обличчя, мов сонце, а одяг Його зробився білим, мов світло.
3. І ось, з‘явилися їм Моїсей та Ілля, розмовляючи з Ним.
4. Тож озвався Петро і сказав Ісусові: "Господи! Добре нам тут бути; якщо бажаєш, спорудимо тут три намети: Тобі одного, і Мойсеєві одного, і одного Іллі."
5. І коли він ще говорив, то хмара ясна огорнула їх і почули вони голос із хмари: "Це Син Мій улюблений, в Якому отримав Я втіху*; Його слухайте!"
6. А почувши, попадали учні долілиць, і сильно полякалися.
7. Але Ісус наблизився, торкнувся до них і сказав: "Підведіться і не бійтеся."
8. Коли вони звели очі свої, то нікого не побачили, окрім одного Ісуса.
9. І коли спускалися з гори, Ісус заборонив їм, кажучи: "Нікому не роповідайте про це видіння, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих."
10. І учні запитали Його: "А чому книжники запевняють, що спочатку має прийти Ілля?"
11. Ісус же відповів їм: "Авжеж, що Ілля заздалегідь має прийти і влаштувати все;
12. Запевняю вас, що Ілля вже прийшов, і не впізнали його, а вчинили з ним, що хотіли; так і Син Людський постраждає від них."
13. Тоді учні зрозуміли, що Він казав їм про Івана Хрестителя.

14. Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік, упав на коліна перед Ним,
15. І сказав: "Господи! Помилуй сина мого; він сновида і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь, і в воду.
16. Я приводив його до учнів Твоїх, і вони не могли сцілити його."
17. А Ісус, промовив: "О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене сюди."
18. І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і юнак уздоровився тієї ж миті.

19. Тоді учні підійшли до Ісуса наодинці і запитали: "А чому ми не змогли вигнати його?"
20. А Ісус відповів їм: "Через малу вашу віру; запевняю вас: Якщо ви будете мати віру, як гірчичне зернятко завбільшки, і скажете горі цій: Перейди звідси туди, і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.
21. Але цей рід виганяється лише молитвою.

22. Під час перебування їх у Галилеї, Ісус сказав їм: "Син Людський буде виданий в руки людям,
23. І уб’ють Його, та на третій день воскресне." І вони дуже засмутилися.

24. А коли вони прийшли до Капернауму, то підійшли до Петра збирачі дідрахм** і сказали: "Чи не дасть Учитель ваш дидрахми?"
25. Він відповів: "Так." І коли увійшов він у дім, то Ісус, випередивши його, сказав: "Як ти вважаєшь, Симоне, царі землі з кого беруть мито або податки: зі своїх синів чи з чужих?"
26. Петро відказав Йому: "Із чужих." Ісус сказав йому: "Тому - сини вільні;
27. Але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рот і знайдеш статир***, візьми його і віддай їм за Мене і за себе."

* - букв. мати благовоління (бути задоволеним, мати втіху)
** - монета в дві драхми (саме таку суму складав податок на храм)
*** - монет в чотири драхми