Лети мій ангеле, лети,
Уже он зорі перші світять
На ті негадані світи,
За небокраєм, повним світла.
Уже встає надбитий Місяць,
Під свисти-вигуки шпаків,
Під котобанд любовні крики...
Та поки ти не прилетиш
Весна – непевна, непривітна,
То плаче рюмсанням дощів,
То обніма холодним вітром...
Аж поки, пасмами пір’їн,
По світлій та ясній блакиті,
Не з’явишся крилато ти -
Душі моєї чарівниця...
І стихне нявкання котів,
І ніч прийде, по хмарах тихо...
Лети мiй ангеле, лети!
© Copyright: Борис Смыковский, 2015
Свидетельство о публикации №215031301688
Свидетельство о публикации №215031301688
Рецензии
