108 -Свiт-
А весна, навіть така, рання забиває памороки духмянощами. Пахне вербова кора, вода в річці, земля розімліла на осонні. Навіть чоботи, змащені дьогтем, пахнуть. А от перші квіти ні. Нектару в них нема, бджолам вони нецікаві. Для чого напружуватися?
Але вони такі гарні, такі ніжні: перші квіти. Сильні, витривалі. Заморозки їм не страшні, мокрий сніг, заливні перші грози.
Я люблю тебе, світе мій. Тут і нині.
Свидетельство о публикации №215031701842