Ев. Мф. 22

1. І продовжив Ісус говорити притчами, тай сказав:
2. "Царство Небесне схоже на чоловіка-царя, який влаштував шлюбний бенкет для сина свого.
3. І послав своїх служників покликати запрошених на весілля; але ті незахотіли прийти.
4. Знову послав інших служників, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував обід мій, телят моїх і що вгодоване, закололи вже, і все готове; приходьте на шлюбний бенкет.
5. Але вони знехтували запрошенням, і пішли, хто на поле своє, а хто до своєї торгівлі;
6. А інші схопили служників його, познущалися над ними та вбили їх.
7. Коли ж почув про те цар, то розгнівався й послав своє військо й знищив убивць тих і спалив їхнє місто.
8. Тоді каже він служникам своїм: Оскільки шлюбний бенкет готовий, а запрошені не були достойні;
9. Тож, підіть на перехрестя і всіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет.
10. І служники вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився гостями.
11. Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, не одягнутого в весільний одяг,
12. І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди без весільного одягу? А він змовчав.
13. Тоді сказав цар служникам: Зв‘яжіть йому руки й ноги і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.
14. Тому що багато покликаних, але мало вибраних."

15. Тоді фарисеї пішли і радилися, як би спіймати Його на слові.
16. І послали до Нього учнів своїх з іродіанами*, кажучи: "Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий, і правдиво дороги Господньої навчаєш, і не прагнеш, щоб комусь догодити, бо не дивишься на людське обличчя;
17. То скажи нам: Як Ти вважаєш? Чи дозволено давати податок кесареві, чи ні?"
18. Але Ісус побачив лукавство їхнє і сказав: "Нащо спокушаєте Мене, лицеміри?
19. Покажіть Мені монету, котрою сплачується податок." Вони принесли Йому динарій.
20. І сказав їм: "Чиє оце зображення і як підписано?"
21. Сказали Йому: "Кесаря!" Тоді сказав їм: "Отож, віддавайте кесареве кесарю, а Боже – Богові."
22. Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

23. Того дня підійшли до Нього саддукеї, які запевняють, що немає воскресіння, і запитали Його:
24. "Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай брат його візьме його дружину і відновить потомство братові своєму.
25. Було у нас семеро братів: перший одружився і помер, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.
26. Так само і другий, і третій, аж до сьомого;
27. Після всіх померла й дружина.
28. Отож, котрого з сімох братів буде вона дружиноюу, по воскресінні? Бо всі мали її."
29. Ісус сказав їм у відповідь: "Помиляєтеся, бо не знаєте ані Письма, ані сили Божої.
30. Бо у воскресінні не одружуються, не виходять заміж, але живуть, мов Ангели Божі на небесах.
31. А воскресіння мертвих, то хіба не читали ви що сказано Богом:
32. Я Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова? Бог не мертвих, а живих."
33. І, чуючи, народ дивувався вченню Його.

34. А фарисеї, коли почули, що Він закрив рота саддукеям, зібралися разом.
35. І один з них, учитель Закону, запитав, спокушаючи Його:
36. "Учителю! Яка найбільша заповідь у Законі?"
37. Ісус сказав Йому: "Любитемеш Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм.
38. Це – перша і найбільша заповідь;
39. А друга схожа на цю: Любитемеш ближнього твого, як самого себе;
40. На цих двох заповідях тримається весь Закон і пророки."

41. А коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42. "Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?" Сказали Йому: "Давидів."
43. Сказав їм: "То як так, що Давид, будучи в Дусі, називає Його Господом, коли каже:
44. Сказав ГОСПОДЬ Господові моєму: Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх?
45. Отож, якщо Давид називає Його Господом, то як це Він син йому?"
46. І ніхто не зміг відповісти Йому ані слова; і з того дня ніхто вже не наважувався запитувати Його.

* - політична партія, що підтримувала Ірода Антипу та стояла на засадах підтримки римськуої влади.