Будн рекламного агентства частина 3 стр 1

І знову неспокійна ніч. Здавалось, усі біди на світі об’єднались проти тебе. Так думав спантеличений Тимур Михайлович Галич. Не спав, хоча тримав заплющені очі. Вчорашній візит не додавав позитивних емоцій директору рекламного агентства «День». Повернення зі столиці Кіпру колишнього менеджера вищезазначеної фірми не віщувало нічого доброго. Аж ніяк!
- Що ж від нього чекати? – тихо запитав сам у себе Тимур. - Сучий ти син.
Сучим сином Галич називав пана Тимченка. Було за що, якщо відверто. Микола тридцять років тому просто дременув із Батьківщини. А перед втечею добряче насолив усім, включаючи власних колег.
Роздуми Тимура перервала танцювальна мелодія, що надходила з його мобілки. Телефонував син Федір. Повідомив приємну новину. Свою французьку іномарку молодший Галич вже заставив. Усе було б добре, але у банку чомусь не надали кошти відразу. Пообіцяли, що виплатять гроші до копійки. Ось тільки станеться це на протязі тижня.
- Що за дивні умови?! – вигукнув Тимур. – Може, нам цілий місяць чекати?!
Син вирішив не займатись марною справою, не втішати сердитого батька.

Денис Островський знайшов у собі силу і відмовився від спиртного. Та його ненависть до родини Галич не згасала. У розмовах із кіпріотським бізнесменом народилась цікава ідея. Майбутні колеги запланували створити власне агентство. Спонсором цієї справи погодився стати Микола. Не за просто так, звичайно.
Далі буде…