108 -Золотий Лев-

Звісно усе кінечне в цьому найкращому із світів. Плине вода в ріці, плине глина на Убочі та навіть граніт плине. Ми просто не бачимо цього, але знаємо. Кажемо: "Час плине". Але хто може це по-справжньому відчути? Хто хоч щось достеменне знає про час?

Я перестав мріяти про кар'єру фізика-теоретика, коли зрозумів, що не можу собі пояснити прості для першокурсника поняття "час, простір, маса". Звісно, я міг вдавати, що знаю, що приймаю базові постулати і все гаразд. Але найменше мені хотілося собі брехати і я вирішив: баста, я буду читати коани і проникати в таїну дзен.

Я мандрував лісами, видирався на шпилі гір. Дивився на зорі, на далекі внизу багаття. Хтось таємний в мені, підіймав мене за волосся і перевертав мою свідомість догори дриґом. Я спускався в долину, купався в ставку молочнім, сяяв світлом отим неземним. Правда мало хто в мені його бачив. І то добре, бо розіп'яли би або засадили в Кирилівку чи ще куди.

Нині сиджу на відсонні. Медитую. На колінах спить пухнастий кіт. На маківці Сіріус, у серці - Сонце, а під ногами Золотий Лев.