Не хОчу я, щоб руки скрипаля
Тримали автомат, штиком загострену лопату,
Не хОчу, щоб в спустошеній оселі
Ночами плакала безпомічная мати.
Щоб розлетілися онуки за птахами
З-під стріхи рідної до часу хто куди,
Щоб ті, кого звечОра ще братами називали,
Тепер заходили у двір, як вороги.
Не хОчу я ,щоб діти в своїй хаті
Навчились визначати, звідки "град" стріля,
І щоб ховалися до льоху ночувати,
Бо саме уночі смертельна канонада виграва.
...Де українська нічка - зоряна та ясна,
Де соловейко, що в садку співав,
Де той козаче, що дівчині красній
На росну стежку й стати не давав...
Все те минулось,і хіба повернеться,
Хто відповість? На Світі Тім? Колись?
В моєму серці плачем озивається,
Журбу переливає спів дзвінниць!
01.04.015р.
Не хОчу я!
© Copyright: Татьяна Тэн, 2015
Свидетельство о публикации №215040101560
Свидетельство о публикации №215040101560
Рецензии
Усе повернеться, Тетяно! Наш народ сильний та розумний, працьовитий та добрий. А Історія - хороша вчителька.
Тамара Авраменко 17.03.2016 08:04 • Заявить о нарушении
Тамара Авраменко 17.03.2016 08:04 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за за в1ру й оптим1зм! Хоча в1дносно вчительки-1стор1 маю деяк1 сумн1ви. Але, як пророчо казала колись Леся, "без над11 спод1ваюсь"!Вдивляемось у св1тло у к1нц1 тонеля! З весною Вас. Тетяна.
Татьяна Тэн 18.03.2016 01:12 Заявить о нарушении
Татьяна Тэн 18.03.2016 01:12 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.