Етюди скрипаля з борделю

І знову про інтелектуальну прозу Валентина Ткача. Нині читаю з насолодою вже другу його книгу "Етюди скрипаля з борделю". Книга - глибока, по-справжньому інтелектуальна, але при цьому написана легко, з тонким гумором та самоіронією, що зовсім не властиве українській інтелектуальній прозі. Справді, читаючи Валентина Ткача, мимовільно порівнюєш його есеї, прозаїчні етюди та оповідання з усім тим мотлохом, який називають "українською інтелектуальною прозою", де замість інтелекту подибуємо суцільну його імітацію. Чому імітацію? Тому що, немає там глибоких оригінальних думок, натомість маємо демонстрацію ерудиції, цитування з єдиною метою: показати "яка(ий) розумна(ий)".

Всі ті безкінечні посилання на Хайдеґера, Камю, Сартра, Пруста, часто густо прочитаних поверхово, залишають гнітюче враження від творів наших "визнаних майстрів високочолої прози". Я вже мовчу про мову таких творів: важку, неоковирну, важковимовну. Здається вони навмисне пишуть так, як це роблять вітчизняні літературознавці та мовознавці аби найнадійніше замаскувати відсутність хоч якихось значних сенсів у своїх опусах.

Все не так у книзі Валентина Ткача. Тут ми знаходимо багато: мудрого світла, простого про складне, глибокої думки в прозаїчних, побутових речах.

Письменницька майстерність буковинського автора виявляє себе в стилі: легкому, акварельному. Діалектичні слова дібрані настільки вдало та вплетені в контекст так ловко, що не потребують перекладу. До речі, персональна подяка авторові від мене. Довго не міг розтлумачити правильно значення прізвища Шарґа, аж поки не знайшов цього слова в одному із оповідань, що увійшло в цю книгу.

А ще мені подобається те, що автор поєднує автобіографічність з вигадкою так вдало, що читач майже не здатен цього помітити. Виникає та атмосфера довіри до оповідача, коли всі бар'єри зникають. Так роблять справжні учителі мудрості. Той випадок, коли не треба демонструвати свою мудрість, бо ти і є тією мудрістю. Справжній розум, інтелект не потребують демонстрації та дешевих трюків під час презентацій та автограф-сесій. Сама книжка є тією зустріччю з читачем тет-а-тет. Автор сказав все. Просто читайте.