І знову ніч, і знову наче
Одна-єдина я в пітьмі,
І не зірки - душ спомин тихий
Мені доносить крізь роки,
Як ми любили, чи то марили
Про легку, радісну і сяючу любов,
Та мрії пухом тополиним
Розвіялись серед дібров.
Любов - турботлива робота,
Тепер я знаю не із мрій,
Їй вчитись треба повсякчасно
І в літній день, і в сніговій.
В ній біль - слідом за насолодою,
Як за вогнем іде вода -
Стихії вічні, нерозлучні,
Не може жодна буть одна.
Це протиріччя розірвати
Одвіку не дано нікому,
В єдине злитії ознаки
Пітьми і світла, жар і холод.
Тепер кажу: не поспішай
Виносить вирок остаточний,
Казати проти або так
В час невблаганний, незворотній.
...Ось вже розвиднюється небо,
Згасають, танучи, зірки,
Мені ж все мариться даремно,
Що десь поблизу, поруч ти...
13.04.15р.
1 знову н1ч
© Copyright: Татьяна Тэн, 2015
Свидетельство о публикации №215041402203
Свидетельство о публикации №215041402203
Рецензии
Спасибо ,Таня, уж очень хочется, чтоб было так !
Нинель Товани 11.12.2021 20:04 • Заявить о нарушении
Нинель Товани 11.12.2021 20:04 • Заявить о нарушении
Мои Вам сердечные пожелания добра и воплощения заветной мечты!
Татьяна Тэн 11.12.2021 20:32 Заявить о нарушении
Татьяна Тэн 11.12.2021 20:32 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.