Пiдслуханi дiалоги 10

ДІАЛОГ № 10

1-й. Давно хотів тобі сказати. Ти - маленький чоловік з розряду «кушать подано». Мені шкода тебе.
2-й. Нескінченно вдячний долі за те, що вона звела нас. Адже я схиляю голову перед вашим генієм фокусника. Я пам;ятаю всі ваші шоу. «Китайська стіна», «Сфінкс», «Мексиканські черепи»…
1-й.  Ну чому ти такий сіренький? Чому?! Мишка, сіренька мишка, чесне слово.
2-й. Зірки не брешуть: ви і за гороскопом лев, і в житті ви лев. (Пауза.) Вам подавати «утку» чи ще рано?
1-й. Ще рано. Погукай-но краще санітара. Я хочу очистити кишечник. У мене нестерпний закреп, а апетиту немає ось уже двадцять днів.
2-й. Звичайно, звичайно. Лежіть, лежіть. Зараз я погукаю санітара.
1-й. Стривай… Я давно хотів тебе запитати. Яку молитву ти читаєш ночами?
2-й. А хіба що?
1-й. Коли ти шепочеш у темряві слова молитви, з твоїх губ проливається цівочка світла… Я можу бачити твої губи, ніс і стиснуті долоні…
2-й. Що ви! Я не знаю  жодної молитви. Це я, ну, коли довго не приходить сон, починаю рахувати світлячків. «Один світлячок, два світлячки, три світлячки…»   
1-й. І все?!
2-й. І все.
1-й. Ні, ти однозначно маленький чоловічок з розряду «кушать подано». Мені, справді, шкода тебе.