Голос. Пісня.
Крик сича.
Голосіння. Шепотіння.
Шамотиння під вікном.
Шкреботіння.
Скрип дверей. Підлога стогне.
Кроки, кроки.
Рік за роком, день за днем.
Уповільнюється швидкість.
Простір щільний ще щільніш.
Зависає тиша.
Грузне в ній моя душа,
як оса в суничнім джемі.
Сплю_не_сплю, боюсь відкрить наполохані повіки.
Треба з кимось говорить, побалакать з кимось.
Хто там?
Вії тріпотять. Не дають позирить.
Плаче сич. Сичить змія.
Кундаліні значить.
Знаки.
Оливо чи цина?
Що кому призначать - невідомо.
Буде золото чи ртуть?
Поживем - побачим.
108 -Амальгама-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215042201507
Свидетельство о публикации №215042201507
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.