Божа Милість ніжки мені мила,
Утирала білим рушником,
Як на річці вранці я сиділа,
Відривала пелюсток за пелюстком
Божа Ласка мене пригорнула,
Як навечір впав на луг туман,
Зірки попливли, земля заснула,
Соловей співав і цвів дурман.
Заспокой, прошу, моє серденько,
Божа Милість, Ласка і Любов! -
Сміючись вклонилася низенько,
Ніжки втерла білим рушником.
Божа Милiсть нiжки менi мила
© Copyright: Татьяна Кошкина-Сокол, 2015
Свидетельство о публикации №215050501639
Свидетельство о публикации №215050501639
Рецензии
