Зацветала груша в нашем саду
в нашому саду,
де де мила весна?
До неї іду,
піду понад лісом -
стежина веде,
дорога у лісі
направить мене.
Упалі дерева
вітер поламав,
і у довгу зиму
ялини хитав,
лежать тепер в лісі
товсті стовбури,
на них зеленіють
трава і мохи.
Біжать у долину
з ярочків струмки,
стікають під верби,
під густі гілки,
через верболози
біжать ручаї,
городи минають,
течуть у ліси.
У тому лісочку
берези ростуть,
гілки із бруньками
до сонця тягнуть,
на краю зростають
калюжниці в ряд,
жовтими квітками,
як сонцем блищать.
Кругленькі листочки,
зелене стебло,
до сонця з водиці
тягнулось зело,
струмок повноводний
хвилею хитав,
калюжниці квіти
на собі гойдав.
Аж ген у лісочку
гуртами стоять,
там білих анемон
зірочки світять,
складне у них листя
і білі квітки,
такі у лісочках
тепер килими.
Вже листя торішнє
покрите давно
квітковим килимом,
зеленим сукном,
листя покриває
плетіння кущів,
природо, прокинься
від зимових снів.
Тобі час, лісочку,
уже виростать
та із сонцем весну
і нас зустрічать,
привіт, милий світе,
лісу ручаї,
весна вже приходить,
стрічай на землі.
Світлина із інтернету.
04.2015.
Свидетельство о публикации №215050601030