Зацветала груша в нашем саду

Зацвітала груша
             в нашому саду,
а де мила весна?
             До неї іду,
піду понад лісом -
             стежина веде,
дорога у лісі
             направить мене.

Упалі дерева -
             вітер поламав
і у довгу зиму
             ялини хитав,
лежать тепер в лісі
             товсті стовбури,
на них зеленіють
             трава і мохи.

Біжать у долину
             з ярочків струмки,
стікають під верби,
             під густі гілки,
через верболози
             біжать ручаї,
городи минають,
             течуть у ліси.

У тому лісочку
             берези ростуть,
гілки із бруньками
             до сонця тягнуть,
на краю зростають
             калюжниці в ряд,
жовтими квітками,
             як сонцем блищать.

Кругленькі листочки,
             зелене стебло,
до сонця з водиці
             тягнулось зело,
струмок повноводний
             хвилею хитав,
калюжниці квіти
             на собі гойдав.

Аж ген у лісочку
             гуртами стоять,
там білих анемон
             зірочкам сіять,
складне у них листя
             і білі квітки,
такі у лісочках
             тепер килими.

Вже листя торішнє
             покрите давно
квітковим килимом,
             зеленим сукном,
листя покриває
             плетіння кущів,
природо, прокинься
             від зимових снів.

Тобі час, лісочку,
             уже виростать
та із сонцем весну
             і нас зустрічать,
привіт, милий світе,
             лісу ручаї,
весна вже приходить,
             стрічай на землі.
 
Світлина із інтернету.
04.2015.