Борис Олийнык. Последний

Перевод с украинского

Настанет скорби день всемирный –
И в лодке гроба поплывет
За вечный круг к пределам дивным
Последний Воин прошлых лет -
Войны Священной и Великой
Отечественной, Мировой,
С расправившимся, юным  ликом,
С каким войну прошёл герой.

Душа солдата в вечном крае
Предстанет, чтоб держать ответ,
И вспыхнет нимб над ним пред раем -
Осколков, в нём застрявших, свет.

Сам Пётр застынет изумлённо,
Дивясь диковинке такой,
У Всеблагого спросит: - Кто он?
А Бог: - Это - Последний Воин
Второй Священной мировой.

Открой ему врата! Достоин!
В рай светлый грешника впусти:
Все муки ада вынес Воин,
За них Я всё ему простил!

...Последним залпом тишь пронижет остро
В щемящий миг,
Как сирота в грозу,
Печаль наполнит время и пространство
До края, где и каменный
Апостол*
С трудом удержит горькую слезу.

___________________________________________
* Пётр в переводе с арамейского – камень.
___________________________________________

Борис Олійник. ОСТАННІЙ

Настане день
        скорботи світової —
І попливе у лодії  труни
За вічний круг і пруг
        Останній Воїн
Великої, Священної війни.

Душа солдата в потойсвітнім краї
Повільно рушить на суворий звіт,
І від осколків давніх
        перед раєм
Дуга безпеки заячить у світ.

І сам Петро,
        зачудування повен
З небаченої досі дивини,
У Всеблагого запитає:
        — Хто він?
І Бог відкаже:
        — Се — Останній Воїн
Великої, Священної війни.

Ти відчини Йому ворота,
        Петре,
І — грішного — до раю запроси:
Він на землі зазнав такого пекла,
Що Я Його простив
        на всі часи!
 
…Останній залп прониже тишу гостро.
І в щемну мить,
        як сироти в сльоту,
Таку печаль відчують час і простір,
Що навіть кутий з каменю
        Апостол
Ледь стримає за вією сльозу.