ТАКI то дiд у нас та бАба- у НИХ любОвi хоч займАй

«РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий» — українська народна пісня літературного
походження. Автор — Тарас Шевченко (пісня є початком балади «Причинна»).
Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі
і передранковий стан природи.
      Мелодія пісні була музичними позивними українського радіо в Другу
світову війну (радіо «Дніпро»), а нині — Першої програми Національного радіо
та Всесвітньої служби «Радіо Україна».
      Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка
«Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один
з ранніх творів поета.
       У 60-х роках XIX століття український композитор Владислав Заремба написав для пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» фортепіанну п'єсу.

У 1927 році український письменник і композитор Гнат Хоткевич написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1939 році український драматург Леонід Болобан у співавторстві з Л. Предславичем написав літературну п'єсу «Реве та стогне Дніпр широкий» — про трагічну долю селянської дівчини, яка покохала панича. В п'єсі використано сюжет балади «Причинна» та уривки з інших творів Шевченка.

У 30-40-х роках XX століття український диригент і композитор Євген Форостина
написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1941 році український художник Микола Бурачек написав картину
«Реве та стогне Дніпр широкий». Однойменне полотно в 1945 році
намалював і його російський колега Борис Смирнов.

У 1960 році український письменник Юрій Смолич написав роман
«Реве та стогне Дніпр широкий» — другу частину дилогії про події
громадянської війни в Україні.

У 1963 році український художник Іван Аполлонов виконав декоративну тарілку «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1964 році український диригент і композитор Євген Козак зробив обробку пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» для мішаного, жіночого та чоловічого хору.

Оркестри ЗСУ твір Крижанівського, в обробці О.Кабаченка, виконують виключно для поховальних ритуалів.
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)
 
Та булИ  i Iншi - НЕ дУже цензУрнi iнтерпретацiї -
на текст цього орiгiнАлу:

<<1. Реве та стогне Дніпр широкий,
     Сердитий вітер завива,
     Додолу верби гне високі,
     Горами хвилю підійма

 2. І блідий місяць на ту пору
 Із хмари де-де виглядав,
 Неначе човен в синім морі,
 То виринав, то потопав.

 3. Ще треті півні не співали,
 Ніхто ніде не гомонів,
 Сичі в гаю перекликались,
 Та ясен раз у раз скрипів.>>

Оць одна з таких - НЕ дУже цензУрнiх iнтерпретацiй:

РевЕ на бАбу дiд висОкий,
Сердимий вIтром завивА:
"- ТебЕ вже ЗНА ВЕСЬ СВIТ ширОкий,
   ТобI вже КОЖний <забивАв>!

   В ТобI бувАв ВЕСЬ СВIТ ширОкий,
   В ТобI вже КОЖний побувАв!
   ЛишЕ менЕ ТИ НЕ <впускАєш> -
   В ТобI я ВIК вже не бувАв!"

БабУлька рАдiсно смiється,
Та дIду ЗНАК свiй подає:
"-  IДИ до МЕНе - ДРУГ сердЕшний:
    КохАй, любИ, сЕрце моє!
   ДюбИ, кохАй, дiдОк сердЕшний, -
     Та скIльки ЗМОГи в ТЕбе є!"

РевЕ на бАбi дiд та стОгне
її гарнЕньео обiймА,
В тв бвбУся тАкож стОгне,
Тв й дiда нIжно обiймА!

СкрипИть та стОгне ВСЕ пiд нИми,
ПилЮку хмАрой пiдiймА!
"- БабУся - ВИ - хочА-б пiдмИлись! -
   Бо в мЕне дУху вже немА!" -

ТАК кАже лiжечко пид бАбой,
Та ще й тихЕнькр арзихА:
"- Бо стАнеш ТИ ТАМ БАо-бАбой, -
   На ТОМу СВIТi подыхАть!"

 РевЕ та стОгне СОФР широкий,
 Сердито ГНЕТЬСя, завивА,
А дiд їй грУдi високi -

ЕкстАз їй, нАстрий пiдiймA!

 A бIдний мiсяць на ту пОру -
 Із хмар iз  Неначе човен в синім морі,
 A дiд - y бАбy - чOвнeм в мОрi -
 То виринAв, то потопAв!

 Ще пЕршi пIвнi не спiвAли,
 НiхтO нiдE не гомонIв,
 СусIди НIЧ усЮ - не спАли,
 Та йих дивАн ВСЮ НIЧ скрипIв...

ТакI то дiд у нас та бАба -
У НИХ любОвi - хоч займАй:
дiдОк iз бАби - майж не ЗЛАЗить -
То поринА, то обiймА!

РевЕ на бАбi дiд та стОгне
її гарнЕньео обiймА,
В тв бвбУся тАкож стОгне,
Тв й дiда нIжно обiймА!
       Криленко Володимир: Донецьк: 17 ТРАВеня 2015 -
           для НАС - для бИдла = бойовОго, больовОго...