хай блищIт НАШ Днiпр широкий тихЕнько вIтер повiвА
їх не трощИть та не ламА!
ФОТО Крыленко Елены: хай блищIть НАШ Днiпр широкий!
Дал я Интернет запрос на "Реве та стогне", получил адрес:
uk.wikipedia.org/wiki/Реве_та_стогне_Дніпр_широкий?
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії,
а там - вот что:
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий» — українська народна пісня літературного
походження. Автор — Тарас Шевченко (пісня є початком балади «Причинна»).
Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі
і передранковий стан природи.
Мелодія пісні була музичними позивними українського радіо в Другу
світову війну (радіо «Дніпро»), а нині — Першої програми Національного радіо
та Всесвітньої служби «Радіо Україна».
Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка
«Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.>>
А потОм - в Этом файле пошлА пОшлая вакханалия восхваления этого віршика
и приведен сам віршОчок - три строфы вот Эти (українські літери значать:
Е е = Э э, И и = Ы ы, ї = йи, є = Е е):
<<1. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма
2. І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
3. Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.>>
А я - протИвник вакханалий восхваления:
Как Пушкинского "Я помню чудное мгновенье",
так и ВСЕГО БЕЗ исключения - Тараса Шевченка - который неблагодарно охАял -
ВСЕХ без исключения москвалЕй: москвалЕй - которые ВЫкупили ЕГО -
из крепостного РАБства, приютИли в Питере, дали приличное образование
и широкую публикацию ЕГО литературных Опусов,
в то время - как ЕГО землякИ - отказали ЕМУ -
в публикацие ЕГО ПРОЗы - ЕГО последних лет жизни!
Поэтому я - в порядке ответа на вакханалию восхваления -
предлагаю мою версию Этих трёх строф Тараса Шевченка
(с учётом того - что строка "ДодОлу вЕрби гне висОкі" -
просто ошибочна: вЕрби висОкі - Очень хрупкие и НЕ гнУтся ДодОлу,
а ломаются - и таким Образом - вегетатИвно размножАются:
рбоРмки верб - пАдая с высотЫ - втыкАются во влажную почву -
возле рекИ и ТАМ пускАют корешкИ и НОВые росткИ!):
БлищIть та сЯє Дніпр широкий,
ТыхЕнько вIтер повивА
НЕ гне додОлу верб висОкіх,
їх не трощИть та не ламА!
ТихЕнько вIтер повивАє -
ГорАми хвиль НЕ підіймА,
Вiд дiл своїх вiдпочивАє,
ПрирОда бАвиться самА!
І Ясний мIсяць в нiчну пОру -
На НЕби рАдисно сiЯав:
НенАче чОвен в Иинім мОрі -
Не потопАв. - а ТАМ гулЯв!
Ще й ПЕРШі пIвні - не співАли,
НіхтО нідЕ не гомонIв,
СичI людЕй вже не лякАли,
Та старИй Ясен не скрипIв!
В ж тут булИ й часИ жорстОкi -
жорстОкий вОрог наступАв,
IшлИ бої в полЯх широкiх,
ВОРог наш люд тут убивАв...
РевИв стогнАв ТАМ Дніпр ширОкий,
Сердитий вітер завивАв,
ЛамАли вЕрби ТАМ висОкі,
ВИбухом хвИлю підіймАв...
ДніпрОвськ та КИїв брАли з хОду,
ВОРог НАМ КРОВ ТАМ проливАв,
ВБИТи бiйцI летIли в вОду,
ДніпрО їх в сЕбе обiймАв...
І бIдний мIсяць на ту пОру -
Із хмар iз ЖАХом виглядАв:
НенАче ЛЮДи в мОрі КРОВі -
РАЗом iз НИМи потопАв!
ТодI і пIвні не співAли,
НіхтO нідE не гомонIв,
СичI з гаїв - всi пoвтiкАли,
Ясен вiд вИбухів скрипIв...
I ЗНОВу ВОРог наступАє -
Де НАШ ДніпрО мiж скель течЕ,
ЗНОВ людЕй НАШих убивАє,
I ЗНОВу КРОВ людськА течЕ!
I ЗНОВ ревЕ НАШ Дніпр ширОкий,
ГорАми хвИли підіймА:
ЕЛИЧе людЕй на бiй жорстОкий,
На бiй НАРОД НАШ піднімА!
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий» -
Знов СТАЛо ПОзивом длЯ НАС -
Як ВЖЕ булО в ТОЙ ЧАС жорстокий -
У ТОЙ страшнИй воєнний ЧАС!
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий»!
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий»!
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий»!
<< «РевЕ та стОгне Дніпр ширОкий»! -
НI - хай блищIть НАШ Дніпр широкий,
ТихЕнько вIтер повивА,
НЕ гне додОлу верб висОкіх,
їх не трощИть та не ламА!
ХАЙ ТИхо вIтер повивАє -
ГорАми хвиль НЕ підіймА,
Вiд дiл своїх вiдпочивАє,
ПрирОда бАвиться самА,
ЛЮД НАШ ХАЙ ТЕЖ вiдпочивА!
Криленко Володимир: Донецьк: 17 ТРАВеня 2015 -
для НАС - для бИдла = бойовОго, больовОго...
Свидетельство о публикации №215051800021