Я гортаю цю грубезну книгу. Я ковтаю слину. Витираю піт з чола. Я шукаю в ній таємні письмена на полях і між рядками, не читаючи нічого більше.
Може я у чомусь помилився? Може не туди стежина завела? Може я не те почув у відгомінні снів, трансу чи галюцинацій?
Але треба прогортати до кінця. Хоч і розум в тім не бачить рації.
Я люблю тебе. Торкаюся губами вуст. Тішусь запахом волосся і парфумів. Я тебе читаю і боюсь. До фіналу наближаюсь.
Цей роман нашкрябав хтось на палімпсест. Невідомий автор. Мова невідома. Але я читаю. Ще один абзац. Крапка.
Кома.
108-кома-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215052501407
Свидетельство о публикации №215052501407
Рецензии
