Глиняні таблички, теракотові горнята в товщі ґрунту тут лежать. Жменя срібла, пригорщ злата і лантух зерна святого.
Пух літає з очерету. Застилає призьбу, залітає в хату. Вечір. Ти закінчишся колись?
Сонце ще таке високе. Сушить сіно, осоку. Я сиджу окраєць столу на окутті. З боку правого життя пропливає мимо двору. Зліва чубляться півні: один чорний_другий білий. Ліса, тин, паркан.
Може краще просто спати і не бачити нічого?
108 -вечiр-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215052701608
Свидетельство о публикации №215052701608
Рецензии
