Світ рушиться.
Либонь, зійшов з ума.
Світ скаженіє, попеліє, гине.
Чому ж не розібратися? Дарма...
На краю прірви ти стоїш, людино!
Чому не зупинити нам усім
Оцю розруху, горе, смерть і сльози.
І закіпає кров у жилах тих,
Хто кладе квіти на оці морози.
Засніжена могила у квітках,
А біля неї - посивіла мати.
Ну хто це вправі так зухвало зміг
Її дитя від сердця відірвати?
За що ж, мій рідний батьку, воював,
Пройшовши всю війну аж до Берліну?
Пліч-о-пліч білорус, таджик стояв,
І росіянин, і казах й грузини.
Людино, скільки в тебе є життів?
Задумайся! Життя не повернути.
Чому ж палає й стогне так земля?
На ній пшеницю б сіяти й радіти.
То ж будьте далі від цього гріха,
О люди добрі, схаменіться, люди!
Нехай не меркне сонце у віках,
Хай мати і дитина завжди буде!
27.01.2015
Схаменiться, люди...
© Copyright: Валентина Бабиченко, 2015
Свидетельство о публикации №215060401202
Свидетельство о публикации №215060401202
Рецензии
Сегодня смотрела на плакат российской девушки на Майдане нашем с вопросом "хде бандеровцы???", и почти что плакала.
Душа заледенела 19 января 2014 года. До того все надеялась, что здравый смысл и человечность победят жажду сиюминутной власти в прозрачном малюсеньком мире под названием планета Земля.
Не так сталося, як гадалося))
Но и это пройдет...
Укрната Киевская 09.06.2015 23:21 • Заявить о нарушении
Душа заледенела 19 января 2014 года. До того все надеялась, что здравый смысл и человечность победят жажду сиюминутной власти в прозрачном малюсеньком мире под названием планета Земля.
Не так сталося, як гадалося))
Но и это пройдет...
Укрната Киевская 09.06.2015 23:21 • Заявить о нарушении
Это уж точно... "Но пройдет день и год.И настанет час.Захлестнет как волна, как беда. Закричит, позовет наша память нас. Не уйти от нее никуда ". Жан Татлян.
Валентина Бабиченко 10.06.2015 19:50 Заявить о нарушении
Валентина Бабиченко 10.06.2015 19:50 Заявить о нарушении