Is it autumn

Translation of  Валентин Лученко http://www.proza.ru/2014/01/02/942

Is it autumn? Not yet


No more summer, not yet autumn. This regrown grass is a reincarnation of greens. Clovers blossom again, as well as nettles, mellows and knotgrass. Mornings are getting a tinge of chill. Dew stays for a while defining itself in many shades of white.

But then again maples, birches, and ash trees fade to yellow. The days are well-composed and warm. Sun shows its affection. There is a want to live forever, dive into this warm "not yet fall", and feel a sweet ache by kissing her hair, mouth, and belly.

Some flowers are on the verge of wilt, the others just start to bloom. Fruit wines felt to silent and lying now in barrels in a cellar. And it’s the time for squeezing grapes, inhaling the scent of marigolds and chrysanthemums, and tasting mushrooms.

"Oh my life who gave me thee?" *.  The children of children are growing up. And a child doesn’t die in me. It looks at this always different world, admires him, smiling mysteriously,  and guards its silence...


* Line from a poem by Mike Johansen

September 11, 2013

Про100 ще не осiнь
Просто вже не літо, але ще не осінь. Отава. Реєнкарнація зела. Знову цвіте конюшина. Знов молода кропива, калачики і спориш. Ранки такі ух-прохолодні. Довго лежить роса, від того багато відтінків білого.

Але вже жовтіють клени, берези і ясени. Дні погідні, теплі. Сонце ласкаве. Хочеться жити вічно, пірнувши в оцю теплу "ще не осінь". Відчувати солодкий щем. Цілувати її волосся, вуста, живіт.

Доцвітають одні квіти, розпускаються інші. Відшуміли фруктові вина і в барильцях лежать в пивниці. А вже час виноград місити, дихати чорнобривцями, хризантемами, куштувати гриби.

"Ах життя моє, хто мені дав тебе!?"*. Підростають дітей діти. А в мені дитинча моє не вмира.
Дивиться на світ цей завше різний, милується ним, посміхається загадково, мовчить...


* рядок з вірша Майка Йогансена

11 вересня 2013