КолИ б НЕ ПУТНi мУхи та БАБы КВОЛi вiд прорУхи...

                ПечЕ - НЕ СТИГНе СПЕЧНе ЛITo,
                ЛИХоВIй СХIДний - завивА,
                НесЕ НАМ БIДи, ГОРе, ЛИХо,
                СнарЯди й МIНи - присилА!
(ЗАмiсть коментарiв - на "Найбільш обговорювані твори")

                КолИ б не спЕка, комарI та мУхи,   
                та бАби - квОлi вiд прорУхи,
                та BЛЯДi - квОлi - як старУхи...
                (Тарас Сергiйович Пушченко, 1836)

ПечЕ - НЕ СТИГНе СПЕЧНе ЛITo,
суховIй ВIТер завивА,
ДоДОЛу ПОбут ГНЕ, Б'Є ДIТок,
ГорАми ЦIНи пjдjймА!
Як САЛо СМАЖить, П'Є ВСI COKи,
УСЕ живЕ - ВРАЗ убивА..

 І Ясний мIсяць в нiчну пОру -
 Вiд СМАГи в НЕбi - додихАв?
 НенАче П'ЯНий в iнтім-НОРу -
 То заринАв. то виринАв...

 Ще й ПЕРШі пIвні - не співАли,
 А СПЕКа - ВСIМ ВЖЕ докучАла
 НіхтО ж - нідЕ не гомонIв, -
 Бо ДУЖе ж СПЕКи ВСI боЯлись, -
 Як у ДонЕцьку - мамлюкIв!
 СичI вiд ЖАХу - поздихАли,
 А Ясен вИсох та скрипIв...

ЛюбИв би лIто я -
Як i уся моя сiм'Я:
КолИ б не спЕка, комарI та мУхи,
Та бАби - квОлi вiд прорУхи,
та BЛЯДi - квОлi - як старУхи...

А ТАК - ЗЛЕ СОНЦе припiкАє,
ЛипУчий пот всiм Очi заливАє,
ЖивцЕм ЇХ бIдних - ви'ЇдАє,
Та ВСЕ печЕ, та НЕ ciдАє...
 
I моя мИлая "звiздА"
(УСIМ говОрить: "- ТАК!" та: "- ДА!") -
ВСЯ провонЯлася до дна -
УЖЕ ДО середИни дня...
НixтO ж до НЕЙ - не заглядАє,
ВонА ж вiд СПЕКи - додихАє,
Та вiд нудьгИ - все позiхАє,
Та НОВI ВЛАДи - все-ж - НЕ хАє:

"- Я ж у СПЕКу - висихАю,
   Та нjкОго, все-ж, - НЕ хАю:
   Я ж - поКЛАДиста "звiздА" -
   ВСIМ говОрю: "- ТАК!" та: "- ДА!"

ПечЕ - НЕ СТИГНе НАШе ЛITo,
Та СХIДний ВIТер завивА:
ДоДОЛу ПОбут ГНЕ жорстРко,
ГорАми ЦIНи пjдjймА!
Як САЛо СМАЖить, П'Є ВСI COKи,
УСЕ живЕ - ВРАЗ убивА..            
      Криленко ВладIван: Донецьк: 17 червеня 2015 -
           для НАС - для бИдла = бойовОго, больовОго...