Літо. Сухоребре. Веснянкувате. Ряботинням ромашок уквітчане. Дівчатко голоп'яте, чого так біжиш хутко? Куди так спішиш, голуб'ятонько?
Шишок зелених пуп'янки ніби пипки грудей підліткових настовбурчилися. Суховій їх розхитує. Млосно в обіймах жарких твоїх, літечко. Тісно серцю у клітці тіла.
Швидко в'яне зело в затінку. Сохне сіно прямо в покосах. Спека дочасна. Земля дощу просить, не допроситься, не доблагається.
Я лежу горілиць. Між світами. Заглядаю в шпаринку між віями. Про що думаю не оповідаю, про що мрію не знаю сам.
Хто я? Вода, дрібка пилу: зірок, Землі, Місяця. Суперпозиція хвиль. Гуманоїд. Запрограмований слухати Всесвіт і промовляти словом.
108 -слово-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215061700841
Свидетельство о публикации №215061700841
Рецензии
