Я садила паничi...

Скільки помню, яре зло,
Все життя за мною йшло.
Та приперся окупант -
Пригодився мій талант.
Я садила паничі,
Укрів проклинаючи.
Паничі мої зійдуть -
Укрів в пекло заженуть.

....Як пов"ється панич по паркані,
Будуть укри сидіть у капкані,
А зав"яжуться як сині квіти,
То усюди фашню будем бити!

Виростають цвинтарі,
Плачуть укрів матері.
Ой, не жалко матерів,
Що ростили упирів!
Нациків на блокпосту
Нині вжарять по хвосту,
Закопають їх вночі,
А я посаджу паничі.

....Зацвітуть паничі рясно-рясно,
Будем бити укроп часто-часто!
Зацвітуть паничі синім-синім,
Буде вічно Донбас сильним-сильним,

Не зійшов ні лук, ні мак -
Ну і матір його так!
Паничі свої поллю,
І гарненько прополю.
Восени зберу насіння,
По укропії розсію,
Хай туди іде війна,
Бо звідтіль прийшла вона.

...Зацвітуть паничі синім-синім,
Буть Донбасу повік сильним-сильним,
Не бувать більше тут україні,
Ой цвітіть, паничі, синім-синім!