Ми вічно обираємо не тих,
І покаладаємо на них свої надії ,
Шукаємо споріднення в чужих,
У мемуари розміщаємо події.
Ми ліпимо з них Надлюдину,
І якостями наділяємо святими,
Модель створити прагнувши єдину,
Ми оминаєм те,що ми лишились простими .
Присвячуєсо їм своє життя,
Не боючись турботи їх на себе взяти
Та розпускаємо як квітку почуття,
Для тих,хто не боїться розтоптати.
А ми прості,навчилися прощати,
І все ще віримо,шукаєм ідеал,
Та все ж не варто забувати,
Не змінюється той,хто не кохав!
12 фев в 13:46
Не зм ню ться той, хто не кохав
© Copyright: Аннита Блонд, 2015
Свидетельство о публикации №215070100864
Свидетельство о публикации №215070100864
Рецензии