«Життя моє! Заледве день помре
До мене поспішай...»
(Томас Мур)
Вдягну туман замість одежі,
Осідлаю хмару замість коня,
Зазирну в калюжу замість дзеркала,
Полечу вітром над днями неспокою
Чи то над роками-долинами
Нашого жорстокого часу
(Хоча коли він був добрим,
Оцей старий чорнокнижник – Час?)
Серед вологого повітря Ойкумени,
Між ріками-венами,
Що жадають стугоніти
Поштовхами серця землі,
Між каменя-кістками
Передчуваю дощ –
Вічного оновлення,
Вічного знищення-створення,
Вічного буття-життєдайності
В кожній краплині-першопочатку,
Що буде падати з пустки Неба
В майбутньому.
Передчуття дощу
© Copyright: Шон Маклех, 2015
Свидетельство о публикации №215070200395
Свидетельство о публикации №215070200395
Рецензии
Сподобалось Ваше передчуття дощу. Іноді чекаєш, чекаєш на нього, а він і не думає квапитися. Аж раптом несподівано здригнеться, оголиться небо, даруючи землі життєдайну вологу. Напевно, це і є справжнім дивом, яке нам може подарувати жива природа.
P.S. Переклад від Рубі Штейна вартий окремої рецензії. Дуже гарно та вишукано!
Марина Рэй 10.06.2016 12:39 • Заявить о нарушении
P.S. Переклад від Рубі Штейна вартий окремої рецензії. Дуже гарно та вишукано!
Марина Рэй 10.06.2016 12:39 • Заявить о нарушении
Дякую за такий відгук! Цей вірш - суцільна метафора... Приємно, що мене не забувають, читають і перекладають...
Шон Маклех 08.07.2016 00:08 Заявить о нарушении
Шон Маклех 08.07.2016 00:08 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.