Хочу дощу! Довгого, добового. Щоб лив, як з відра, стишувався, потім знову і знову виливав на спраглу землю водоспадами небесну вологу.
"Дощику-дощику, звари мені борщику". Напувай мій садочок. Наливайся у цебра, діжки та корита. Земля спекою потріскана, кротами порита прагне тебе, як Зоря Ярила, як сіверка вітрила ружі.
Дуже тебе прошу, пролийся на луки, на став, на річку. Випери листя, траву, порічки червоні та жовті, чорну ожину та білу шовковицю. Цю днину чекали ми два місяці, як Божого Сина, чекають ті, хто сили не мав або втратив.
Дощику-дощику, падай скоріше, шляк би тебе трафив!
108 -викликання дощу-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215071101011
Свидетельство о публикации №215071101011
Рецензии
"Дощику-дощику, звари мені борщику". Напувай мій садочок. Наливайся у цебра, діжки та корита. Земля спекою потріскана, кротами порита прагне тебе, як Зоря Ярила, як сіверка вітрила ружі.
Тут почти готовый (или уже готовый?) заговор. Красиво сложено!
Евгений Рыбаченко 12.07.2015 11:14 • Заявить о нарушении
Тут почти готовый (или уже готовый?) заговор. Красиво сложено!
Евгений Рыбаченко 12.07.2015 11:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.