Ми не люди

На вашому місці я б це не читала. Текс наповнений необгрунтованими припущеннями, безглуздою інтерпритацією людського життя. Особисто я часто задаю собі і оточуючим питання : "А що, якщо ми насправді не люди?" Деякі дивляться на мене, як на божевільну запитуючи у відповідь "А хто ж ми?", дехто сміється, сприймаючи моє питання як жарт, але є і такі, які мають свою теорію, яку ставлять на перекір моїй, сперечаючись. (ахах безглуздо переконувати людину в неправдивості її віри)
Ця тема і в літературі не нова, але всі мають бажання до неї повертатися знову і знову, розвивати її. 
Сподіваюсь всі знайомі з книгою "Vita Nostra"? Вона наповнена, на перший погляд, безглуздими речами, але якщо змінити своє світосприйняття і задуматись над справжнім єством, то виходить, що кожен з нас може стати "Богом".
Наприклад людькі руки, нутрошті і решта життєво необхідних для нас органів - матеріальні, це так. Але що буде, якщо забрати це все? Що буде, якщо залишити нас без оболочки, яка на сковує? (Ніякої душі там немає) Залишаться лише слова, які нам було дано сказати. Залишиться одне слово.
Уявіть собі: кожна людина - окреме слово, знак.
Прийнято вважати, що кожне слово має своє місце, цього нас навчають в школі, і воно повинно прозвучати в "той самий" момент. Виходить, що якщо скласти до купи певну групу людей, то вийде речення наповнене змістом, або взагалі книга, яка розкриє сенс буття.
Потрібно лише відкрити слово в собі.
Як це зробити?
Я не знаю.
Я хочу знати, але не знаю.