Cеред тисяч відшукав тебе я.
Вкотре любо визнати мені:
ти - прекрасна, наче орхідея,
із зірками сяєш нарівні.
Всі красуні вже мені немилі,
бо в одну закоханий повік.
Незрівнянній, щиросердній, милій
я давно є вірний чоловік.
Хай зорять і кличуть очі карі -
у душі скресає лід крихкий.
Ми давно кружляємо у парі
серед хмар, неначе голубки.
Ми давно удвох - одне-єдине.
Хай негода літ нас омине.
Із світів ти ждеш, моя газдине,
щоб зігріть турботою мене.
Що для нас всі зазіхання грому,
блискавиць розбурханих політ?..
Із пітьми мій шлях один - додому:
хай там світ од заздрощів аж зблід...
2005
Дружинi
© Copyright: Василий Галас, 2015
Свидетельство о публикации №215072201457
Свидетельство о публикации №215072201457
Рецензии