Колись ти мене згадаєш
І серцем своїм збагнеш,
Що долю, яку ти втрачаєш
Ніколи вже не повернеш.
Забрали з волаючим кличем
Надії усі журавлі,
Несуть твоїх спогадів вічність
І мрії бездонні мої.
Назавжди прощається небо
Із вирієм наших думок.
Спіймати портрет їх даремно
Спішить невгамовний струмок.
Колись ти це все згадаєш.
Тремтітимуть з жалем вуста,
В яких ті зізнання ховаеш,
Що мука зібрала пуста.
Колись ти мене згадаеш
© Copyright: Джей Би, 2015
Свидетельство о публикации №215073101736
Свидетельство о публикации №215073101736
Рецензии