Поки ти робиш вибір
між Хіросімою і Нагасакі,
заносиш палець
на пульт управління,
починаєш свій
відлік...
"Один!" (а вже майже сотня)
... я п'ю як завжди свій чай з лимоном.
Поки ти з скреготом
Рвеш мені спогади
Без кігтів і іклів
І майже навпомацьки
... я п'ю як завжди свій чай з лимоном.
Я й досі у темряві сколихую тишу :
пальцем по пінопласту, виделкою по тарілці.
У всьому як завжди винна та темна й холодна весняна істерика
в депресивно-прозорому маренні.
Кольоровий дим опікає горло
А очищує склянка за склянкою
Потрібно з цим щось робити
Бо цитрус на смак вже солоний.
Чай з лимоном
© Copyright: Тина Вигман, 2015
Свидетельство о публикации №215080201263
Свидетельство о публикации №215080201263
Рецензии