Це нібито божевілля,
Але кохав я її безвільно.
Хоча і була вона зовсім дивна,
Я кохав її дуже сильно.
Більш за все їй подобалось якось дивно вдягатися.
Вона мала проблеми з батьками й готівкою,
Ми любили з нею обійматися
На будівлі, аж під її верхівкою.
Запах її волосся зводив мене з розуму,
А вона танула, як те холодне морозиво.
Часом любив забувати щось
в неї вдома,
щоб вона пам’ятала
про моє існування.
Вечорами я їй цитував шекспіра
та закон ома,
А в серці палала оскома.
не знаю...
може це і є справжнє кохання.
кохання
© Copyright: Тина Вигман, 2015
Свидетельство о публикации №215080201288
Свидетельство о публикации №215080201288
Рецензии