Ой, за гаєм-гаєм,
гаєм зелененьким
стояв собі хлопець,
рекрут молоденький.
Стояв він не сам,
а із дівчиною:
“А чи будеш, мила,
у парі зі мною?”
“Як, милий, приїдеш
та до свого дому,
будеш, дорогий мій,
у парі зі мною.”
Ой, за гаєм-гаєм,
сонце не спинилось,
вийшов ясний місяць
і зоря зустрілась.
“Ой, не спіши, сонце,
ранок зустрічати,
бо мені за милим
довго сумувати.”
А та нічка темна
закінчиться швидко,
вийде тоді мила
із дому привітна.
“А я повернуся,
милая, до тебе
і не засумуєш,
а радіти треба.
А як повернуся –
станемо з вінцями,
будемо з тобою
в домі із кільцями!”
Фотографія із інтернету.
8.08.2015.
Ой, за рощей-рощей
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215080900019
Свидетельство о публикации №215080900019
Рецензии