Зернятка кави, льону, лісові горішки. Боби какао, м'ята, базилік. Немає ліку поєднанням фактури, запаху, смакам. Каміння шурхотить дрібне. Хтось ходить під вікном, стоїть. Цвітуть осінні квіти: фіалки, хризантеми, флокси.
Я довго вибираюся у світ. В осклепі тепло, затишно і тихо так, що чутно дзвін якоїсь дивної планети. Не хочеться питати: "хто ти? де ти?", бо хтось стоїть отам, де пахнуть квіти і береже твій сон - твоє життя, цей безкінечний дзен, цю дао-стрічку_вісім.
Тут можна бігти проти вітру або плисти за течією: Десни, Росі чи Хуанхе. Тут можна навіть полетіти просто так, як янголи чи діти часом літають. Тут можна все, у цьому озері купаючись. А потім випити амріти і зрозуміти, що час - це діти, що хочуть просто миру і любові. А решта - позачасся.
108 -час-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215080900364
Свидетельство о публикации №215080900364
Рецензии
"А решта - позачасся" - добре сказали.
А наш знайомий вже дома.
Любовь Павлова 3 09.08.2015 19:35 • Заявить о нарушении
А наш знайомий вже дома.
Любовь Павлова 3 09.08.2015 19:35 • Заявить о нарушении