Коли я стану депутатом
А потімка привезу до міськради бабу Галю з Раточини жеби відлила на оливо всі ґабінети, почистила всі чакри-макри всюда від пивниці по вошьмий поверх. Стрих - теж.
Кажут жи немож нарід дурити. То я не буду, чесслово. Ше кажут жи тре для людей шось зробити. Ну то я пообіцєю їм шось...Снігу - зимов, а сонця - літом ! Може вистачит ?
Ше тре бде си купити блишчєчий ґарнітур, синого кольору...І жовту краватку...О ! І мешти на шпіц. Би, як вдіну, було видно здалека жи то
пан депутат йде ! Хустку в пінжаку тре все мати з собов, би шмарклі повтирати. А своїй мантелепі сукєнку нову з фарфоцлями, бо та, шо вна по празниках вдєгає, вже дванайцєть років має. То я їй подарив на золоте висілля. Ну і може, як буде зо мнов ґречна, то куплю тухлі
на обцасах...Най сі вчит потрохи ходити в них, бо тре бде по всяких дифілядах ходити, може якісь спонсори поприїжжєют до міста ? Наприклад зі Зворушених штатів... Та й вечором вийти на люди треба...
Бо депутат - то має бути з народом !
Шкода жи місцевим депутатам получки ніц не платят. Бо я хтів си новий пь”єц кафльовий поставити, старий вже потріскав...Суфіт побілити у времь”янці тре... Видиш, не знав я, тай пішов до влади, а тутка кажут - НЄ ! Хлопе - ти волонтер !То значи - задармо ! Але то ніц. Ті, теперішні, знов хочут там трафити...То певне там чимсь помашчено.
Головне жи серед людей.... після тотих сесій будем сі збирати в якійшь кнайпі на ріжні семінари та обсуждєнія...Ненадовго. Посемінарим по стопідисєть, ше може пива телЕпнем на кінец, тай до хати.
Але то буде життє...
Завше ваш, Яків Кутовий.
Свидетельство о публикации №215082300909