Почуття

Хтось наділив людей умінням ходити на двох ногах, виконувати якусь роботу, а також –  здатністю думати, переживати... Завдяки комусь нам відомі й високі почуття на межі можливості сприйняття. Смерть чи народження, біль чи радість – усе одно... Це одне і те ж саме. Важливий сам процес переживання, рух, без якого нема життя. Ті, хто знає про це, по-справжньому щасливі. Навіть якщо ці почуття пов’язані з чимось важким – усе одно той, хто їх пережив, був у вирі повноти, а вона не може залишити душу в байдужості. До повноти тягне знову і знову, до неї хочеться повернутися, бо ми всі вийшли колись із неї – у неї ж рано чи пізно й повернемося.
Думаю, що почуття були нам дані для якогось експерименту... Хтось спостерігає за тим, як виглядає незграбна людина на двох ногах із тими почуттями, що вона робить, наділена здатністю переживати...
Уявіть собі свиню, якій увели вірус переживань, крім страху та відчуття задоволення, які в неї вже були... Смішно виглядатиме, правда? Сама по собі свиня з почуттями, та ще й її приречена боротьба з власними інстинктами...
Подивімося на всі континенти зразу. Метушня, біганина, справи, проблеми, вогники машин, погляди, рухи, думки, дії, події... Сонце сідає та сходить знову над усім цим видовищем світового масштабу. Любов і ненависть у неймовірних проявах та варіантах на величезній сцені життя...
А можливо, у такий спосіб просто видобувається якийсь невідомий нам поки вид енергії, зовсім не такої, якою звикли користуватися ми, щоб підтримувати своє фізичне існування...
Наша оболонка брудна, недовготривала та примітивна, підтримує себе їжею, залежить від елементарних потреб, розмножується, але ж у такий спосіб і передає з покоління в покоління іншим те, що в ній перебуває – почуття. А вони існують для живлення чогось невідомого й далекого...
У будь-якому разі мати почуття – найпрекрасніше, що тут можна відчути. Мені байдуже, чи спостерігає за мною хтось, як за свинею, чи завдяки моїм переживанням поповнюється якийсь величезний галактичний конденсатор – із задоволенням приймаю усі умови, бо тільки так по-справжньому живу.
24.08.15