Дао, як стрічка;
дао, як линва;
дао, як міст;
Дао, як річка;
дао, як ліфт...
Ріст щохвилинний: в бамбукові, вербах, траві. Вітер, віти. Вітаю тебе, життя моє дороге! Дарунок Всесвіту, моя нагородо.
Як не крути, ти - щасливий, ти - вільний в цьому вузькому діапазоні тепла, любові, кохання. Вітерець обвіває лице, цілує воду, здіймає хвильки, але я не про це хотів тобі, серце, сказати.
Тому малюю. Спочатку в уяві, потім на аркуш кладу акварель. Слухаю, чую, бачу. Перетворюю звуки у барви, почуття в дію. Шаленію, стрибаю і довго лечу над водою, шугаю, як у сні, птахом...
Оммм. Харе Крішна! Оммм. Харе Рома! Оммм.
Дао це - стрічка. Дао це - линва. Дао це - міст між твоїм і моїм серцем.
108 -дао-оммм-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215090300737
Свидетельство о публикации №215090300737
Рецензии