Попередня частина: http://www.proza.ru/2015/09/06/2210
Пізні перехожі додому поспішать,
привітно світить ліхтарів вуличних ряд,
фари машин блимають, світлом мерехтять
та ніч збирає всіх додому у хатах.
Ось у саду почався раптом вітер,
білих космей зірчастих похитає квіти,
вогники кольорові циній і жоржин,
зелено-білі стрілки трав привітних.
Лиш чути мимо шурхіт швидких шин,
вітер шумить у кроні яблунь: “Спи!”
Але не слухається яблуня стара:
яблука губить і похитує гілля.
Зелено-біла похитається трава,
петунії і чорнобривці кольорові,
але вже перші краплі дощові
послало небо у час сутінковий.
Рясним дощем співати починало небо
і блискавками блимав горизонт,
іще світився десь краєчок неба
та скоро ніч взяла його в полон.
Фотографія автора.
08.2015.
Продовження: http://www.proza.ru/2015/09/08/1824
Поздние прохожие домой торопятся
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215090701958
Свидетельство о публикации №215090701958
Рецензии