Час як пісок, золотом униз ллється,
тече струмком і заблищить пісок,
а може він чомусь собі сміється,
ми усміхаємось із ним разом?
Час золотим піском біжить із ніші
в годиннику, в якому не пісок, а дні,
а де стоїть годинник і в якому світі,
де висипаються униз прожиті дні?
А скільки нам відміряє природа?
Додаємо, чи віднімаємо дари,
а час мінливий завжди як погода,
та у годиннику і він рахує дні.
У цей годинник миті додавайте,
щоб більше й довше сипались униз,
та як би хто із нас не постарався,
додасть, чи віднімає час бажання мить!
Текст пісні.
Фотографія із інтернету.
23.09.2015.
Время как песок
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215092301941
Свидетельство о публикации №215092301941
Рецензии