змиває вересень сліди
спекотні пристрасті розлуки
заламує мадонна руки
і горностай біжить туди
де клітки ніжна позолота
оманливі стежки болота
і міражі хисткі
мовчань
заходять сумніви
у чат
і банять бані божих речень
рубають корені предтечі
розхитують основи снів
що і не марились
весні
яка була святою вчора
із грішним снігом
біло-чорна
немов примара
мов мана
хильнула з келиха вина
і через гори
через час
ввійшла у дзеркало
повз нас
дійшла до вересня
тепер
горить папір
гомер помер
герой виношує ідею
про відбудовану помпею
про нас
про осінь
про кістки
що проростають крізь
гвіздки
07-08.09.15
сеньтябрь смывает все следы
© Copyright: Василь Кузан, 2015
Свидетельство о публикации №215092300803
Свидетельство о публикации №215092300803
Рецензии
