Він міг би бути поетом…
Шукати натхнення у природи, жінок, вірити у осінню депресію, гуляти порожнім містом і пити… пити сухе вино. Він міг би бути художником. Вміло замальовувати сум на моєму обличчі, тулитись до відкритих ран, знімаючи із серця бинти…
А міг би бути десантником, підніматись чи підіймати вище неба, вести активні бойові дії в тилу противника… Але він не вибирає монотонність, бо її обрали інші.
Ми давно переступили «поріг терпимості», і знаєш, вилікувати серце від
фрустраціі – майже вдалось.
А як захочеш піти, то – вистрили.
Вистрили з рушниці – щастям набитої. На честь нового життя…
01
© Copyright: Мила Славина, 2015
Свидетельство о публикации №215100102048
Свидетельство о публикации №215100102048
Рецензии
