Схилилась калина
біля бережка,
хлопцю молодому
сподобалася.
Або може милий
був на бережку
і слід залишався
в серці і стіжку.
А стіжок у полі
дихає теплом
і останнім літнім,
і погожим днем.
Хилиться калина
біля бережка,
чи чекаєш, милий?
Може прийду я.
Як повіє вітер
біля бережка,
потрусить калину,
зачепить стіжка.
Як засвітить сонце,
хмарка відійде,
може отоді вже
серце тебе жде.
Як наступить осінь,
золота пора,
хусточку червону
приміряю я.
Може тая хустка
мені до лиця,
а поки, козаче,
у віночку я.
Ще святкові стрічки,
коралі, дукач,
ще і коси довгі,
миленький, побач.
Заквітчаю коси,
вінком червоним
і нехай вже осінь
щастя несе у дім.
Фотографія із інтернету.
10.2015.
Наклонилась калина возле берега
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215100702413
Свидетельство о публикации №215100702413
Рецензии