Для мене це була любов,
Мабуть, любов життя усього..
Ну, а для тебе? Мабуть, знов
Я зараз бовкну щось ні з чого…
Мені здавалося, що ти
До мене щиро пригорталась,
Солодкі губи, мов торти,
Вела і ніжно цілувалась…
Ми переплетені удвох,
Немов дві сплетені морквини,
Ловили кожен дружній вздох,
Коли сідниці до перини…
Не стану очі уточнять,
Щоб інші також уявляли,
Що саме їм бажав писать,
Що тільки їм рядки лягали…
Писав багато, і пишу,
Не лиш одній - та всім з любов'ю!
Але у серденьку ношу
Лише одну тебе ай лов'ю…
Казав, не буду про любов,
Але гримить ця вічна тема!
Біжать роки, а в серці знов
Горить кохання теорема...
11.10.2015
Теорема кохання
© Copyright: Виктор Дым, 2015
Свидетельство о публикации №215101101568
Свидетельство о публикации №215101101568
Рецензии