Демократ я як чинник розвитку правово системи

                Сьогодні всі країни можуть бути розділені на два класи - країни,
                де уряд боїться людей, і країни, де люди бояться уряду
                (Амос Р. Е. Піночет)
Теоретично демократія являє собою не просто народне правління, але і систему прав громадян. Недотримання цих прав ставить під сумнів демократичність правління. Найважливіші принципи демократії - рівність і ефективна участь народу у процесі прийняття політичних рішень. Демократизація суспільства вимагає наявності стійкої держави як єдиного джерела легітимного застосування сили.

При демократії, чим глибше і поширеніше вона стає, необхідність розвитку правової системи зростає, порівняно з іншими формами державного управління. В демократичній державі важлива громадянська активність. Демократичність держави впливає на законодавство. В умовах, скажімо, диктатури законодавча система не має достатньої значимості, бо порядок більшою мірою залежить від волі окремої особи (вузької групи осіб), а правові норми регулюються згідно з її вимогами.Регулювати законодавство згідно з потребами всіх представників різних верств населення – куди більш складний процес. Необхідно врахувати всі думки, вивести більш-менш підходящі норми, подбати про захист прав і свобод громадян та ЗМІ. Чим більше дається можливостей, тим ретельніше потрібно прописувати їх нюанси в законах.
Крім того, має значення форма демократії - пряма або представницька. Є думка, з якою я згодна, що ніхто, крім суспільства, не може знати і вирішувати, що потрібно суспільству. На жаль, пряма демократія технічно неможлива в країнах з великою чисельністю населення. Уповноважуючи представляти свої інтереси певним людям, народ перекладає всю відповідальність на них і виявляє довіру відносно них. Виборці і їх представники  несуть взаємну відповідальність по відношенню один до одного. Це має сенс ще й тому, що некомпетентність пересічних громадян в тих чи інших питаннях призведе до абсолютного хаосу.

Замкнуте коло виникає тоді, коли влада вже вертикальна, і для того, щоб це змінити, ініціатива повинна піти зверху. У такому випадку перехід до демократії малоймовірний.

Заслуговує на увагу також така форма державного устрою як конфедерація. Яскравий приклад - Швейцарія, феноменальна країна. Повністю всі процеси, рішення, зміни, аж до кольору фарбування поштових скриньок, знаходяться під контролем громадськості. І для внесення змін до законодавства там потрібно зібрати необхідну кількість підписів і потім провести голосування. Президент і уряд практично нічого не вирішують.

 Я думаю, нам потрібно скористатися швейцарським досвідом, посилювати вплив народу на важливі рішення і продовжувати розвиватися демократичним шляхом, тому що тільки в державі з демократичним способом управління правова система буде найбільш наближена до бажань і потреб народу, а права громадян будуть захищені системою незалежного правосуддя. Розвиток правової системи можливий лише у демократичних умовах.