Веял над озером ветерок
просив сірі хмари у танець,
хмарки довго опирались
і танець не починали.
Завмирали над озером хмари,
милувались на гори з лісами,
де вже осінь тихо ходила,
лист багрянила і золотила.
Хвойним красуням залишала
осінь голки зеленаві,
були незмінними голки,
щоби сусідкам додати краси.
Над озером - розлогі хмари,
запливали собі тихо далі
сталево-сірими куполами
над справжніми церквами.
Зачіпали шпилі високі,
милувались пильним оком,
жовтіли очеретяні береги
і верби для озерної краси.
Фотографія автора.
18.10.2015.
Івано-Франківська область.
Свидетельство о публикации №215101902235