Міст. Тунель.Переміщення. Перехід. Перелаз. Мокре листя. Туман. Ліхтарі. Трамвай виповзає з-за рогу. Жовтим світлом підсвічує шлях. Всі під Богом, під Вселенським цим розумом мешкаєм, майже всі божевільні.
Чи напилися труйки, чи грибами якимись об'їлись. Живемо, під собою не чуєм ні ґрунту, ні вогню, ні повітря. Вістрям тонким дамаської сталі розрізаєм кайдани, як те павутиння. Що робити на волі не знаєм. Нізащо зачепитись не вмієм.
Але годі печалитись! Ми ще є в цьому світі. Отже шанс народитися вдруге не втрачений, ні. Подивися, он крапелька котиться вниз на вікні. Прочитай її слід на цій шибці спітнілій. Подивися на лінію долі на лівій руці. Посміхнися. В цю мить записалось майбутнє на твоїй заповітній хмарині.
108 -tram trip-
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215102201840
Свидетельство о публикации №215102201840
Рецензии