Летят высоко в небе журавли
у вирій полетять від рідної землі,
а відлітаючи, покличуть із собою,
щоб повернутись ранньою весною.
На них сумними дивиться очима,
а ще змахне із них сльозину
старенька матір, що біля воріт
і дивиться на навколишній світ.
“Куди, журавлики, ви полетіли,
чи долетіти до кінця доріг зуміли?
А з вами журавлята молоді,
ще зовсім юні: долетіти чи змогли?
А як там мої журавлята,
летіли так далеко від своєї хати,
чи у них усе гаразд і чи здорові?
Хочу побачити їх знову!”
Фотографія із інтернету.
23.10.2015.
Продовження: http://www.proza.ru/2015/10/24/2368
Свидетельство о публикации №215102302281