Навчіть мене робити глечики,
розписувати полумиски,
щоб від простісінької речі -
прямились плечі, мрілось високо.
Як хочеться! Бо, забалакана
щодня шаленствами й прогресами,
лягаю і встаю – заплакана,
затиснена між інтересами.
.
Не хочу ні робить політику,
ні стежити за новинкарством -
на живоплотах і на квітниках
своє плекатиму я царство.
Бджолиний спів улітку чутиму,
а взимку - голоси завії.
Але ж, дискусіями сплутана,
підспівувати – чи посмію?…
.
Зарок даю: із вуст ні пари,
ні слова всує в суперечках.
Ні покручів, і ні почвар нема,
де тягнеться життя вервечка,
де справ – від сонця і до сонця,
де все добро – невіртуальне.
де я – нікого не соромлюся
за те, що трошки ненормальна.
(С)
Полив яне життя
© Copyright: Алёна Маляренко, 2015
Свидетельство о публикации №215102702316
Свидетельство о публикации №215102702316
Рецензии