Коли розтануть останні сніги,
Ти будеш поряд; будеш там де і я.
Коли ріки затоплять свої береги,
Я усім перехожим говоритиму твоє ім’я.
Все частіше прокидатимусь серед ночі
І заснути більше не зможу ніяк.
Кожен знатиме, якого кольору твої очі,
Погляд не знатимуть перехожі, однак.
І кожного разу, коли на вулиці чутиму голоси
Я шукатиму унікальну хвилю думками.
Буду згадувати твій голос і бачитиму рубці
На шкірі, там, де ти торкався неї руками.
***
© Copyright: Марина Крыжняя, 2015
Свидетельство о публикации №215103100336
Свидетельство о публикации №215103100336
Рецензии