Дамкрат на заробiтках

Недавно звонит до мене кубіта і каже так весело :
     - Вітаю, я сі називаю Рузя з Зимної Води з-підо Львова, дайте ми в аренду вашого Дамкрата, бо тре під бульбу город перекопати, чула”м про него з фистбуку, кажут, жи файний робітник !
      Я такий :
- Нікому нич не дам, бо ніц нікому не обіцєв ? То мій Дамкрат, мені го Черешня подарив, як то я вам го в аренду можу дати ?А ше як ОСьЦЕ (OSCE) взнає, то мені капєц !
     Але вна сі чепила...Три дни підряд дзвонила, аж моя Ядзя денервуватисі зачєла.
Ну то я подумав : дам ій на пару днів, най сі відчепит, та й Дамкрат шось си заробит...
Кажу до него :
- Такво ! Зара поїдеш в командіровку до Зимної Води, шо під Лємберґом і там зробиш порєдки в пані Рузі на городі, би бульбу мож веснов нормально посадити.
   Дамкрат на то :
     - Какая зімная вада, єслі шчас єшчо осєнь ?
Я вже нервово :
  - Так, телепню фіґуровий, сідаєш в Трускавци в парашутку і за три години
будеш на місци !
      Він не перечив, пішов і ....пропав. Три дни тота цьоця Рузі до мене дзвонит, питаєсі, коли той Дамкрат приїде, а його нема й нема...Аж за якийсь час сі об”явив. Виявлєєсі  він пішком йшов, бо в “маршруткє какіє-та сташниє бандєравци єхалі” і він сі бояв.
Але то ніц. Прийшов і Богу дякувати, а тота цьоця Рузя му каже :
- Отово город, скопай під бульбу !
І пішла до роботи. Вечором приходит, весь двір перекопаний, город тиж, вна в обморок...Потомка через дві години встала і питає :
- Шо”с наробив, дурню ти пластіліновий ? Ти шо ту монгольскє поселення шукав, чи ше якийсь антікваріят ?
            Дамкрат на то радісно так :
- Хазяйка ! Всьо пєрєкапал, бульбу нє нашол !
А вна му в пащу шуфльов...Нокаут ! Фсьо, попав мій Дамкрат, Рузя го в плєн взєла, віддавати не хтіла поки він тоті свої викопи не зарувнає. Мусів я го викупляти, бо ше не дай Боже ОСьЦЕ (OSCE) би сі довідало, то я би в ше більшу копійку влетів. Кльовов поштов в пуделку прийшлося Дамкрата пересилати.
       Як приїхав, дав я му два дни вихідних на лікування від шуфлі... А ше від него Трафіма за час командіровки втікла. Але про те потомка повім.
                Завше ваш, Яків Кутовий.