Серед блукаючих вітрів, в мороці потаємних стежок, на схованому боці мерехтливої долі живе вона.
Вона - бог! Вона - пані! Вона не боїться людей. У неї в грудях панацея від світу, що вистачить на всіх...
Біля її житла паломник чує сітару, сім чарівних звуків мотузкою огортають йому мозок.
Він втрачає розум і жагу, а ноги більше не вростають в землю.
Він бачить каплі океану, що існують разом, і окремо, складають чудернацькі пісні.
А коли каплі стають струнами, він перестає існувати.
Жертва одягається в тінь і йде просити хліба
У хазяїна своїх скорботних снів...
Амнезия
© Copyright: Ласло Зурла, 2015
Свидетельство о публикации №215110100828
Свидетельство о публикации №215110100828
Рецензии
